ПРИСВЯЧЕННЯ.

Цю надпотужну монографію, яка по суті є моєю офіційною довгоочікуваною кандидатською дисертацією, я присвячую своєму таткові- Бомбушкар Стефану Августіновичу, а в його особі- всім Бомбушкарям Закарпаття, а в особі всіх Бомбушкарів Закарпаття, я бачу всіх громадян моєї рідної країни.

Про що саме моя кандидатська дисертація і чи може вона бути, насправді, корисною моїй рідній  Державі і кожному її громадянину?

Безумовно, так! Бо ця наукова праця в тому числі пов’язана з, дійсно, чарівною природньою біоактивною водою «Нафтуся», яка з давніх давен на рідній мені карпатщіні (бо наш рід Бомбушкарів йде саме с Закарпаття- Свалява, Стройне) успішно використовується для лікування та профілактики самого різноманітного кола захворювань.

Так, я не можу не погодитись з тими, хто завжди підкреслює характерний відштовхуючий запах «Нафтусі». Дйсно, це запах, вибачте, справжніх «тухлих яєць», але саме завдяки цьому запаху, ми і розпізнаємо справжню, природню, надкористну силу «Нафтусі».

Цей специфічний запах з’являється завдяки нафтоподібним речовинам «Нафтусі», які ще в ґрунті розчиняються у воді та стають поживою для вуглеводноокислюючих, тіоновокислих, та сульфатредукуючих мікроорганізмів. Саме сульфатредукуючі мікроби в якості джерела кисню використовують сульфат, перетворюючи його у сірководень, який і дає цей особливий запах.

Звичайно, я дуже хочу щиро подякувати за постійну наукову допомогу і нескінчену підтримку в цій моїй дисертаціі вельмишановним та загальновідомим у світі української та міжнародної медичної науки- д.м.н., професору Гоженко Анатолію Івановичу, місто Одесса (мій науковий керівник), та к.м.н., старшому науковому співробітнику Поповичу Ігору Львовичу, місто Трускавець (мій науковий консультант).

То як же діє Нафтуся і саме за рахунок чого? Вельмишановний пан Попович І.Л. у своїй монографії «Жива вода Нафтуся», Трускавець, 2018, дає на це питання вичерпну відповідь, а саме:

«Попадаючи в шлунок, Нафтуся, завдяки наявності в її складі різноманітних органічних речовин (в тому числі і нафто подібних), подразнює хемо рецептори слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, а також ТL- рецептори макрофагів лімфоїдної тканини цієї слизової. Проте головним подразником TL- рецепторів макрофагів виступають мікроби Нафтусі, причому саме живі, меншої мірою їх уламки.

Органічні речовини Нафтусі, як вилучені безпосередньо з підземної водоносної породи, так і нароблені споживаючими їх специфічними мікробами, при попаданні в організм людини сприймаються ним як загроза можливого хімічного отруєння. Отриманий сигнал тривоги підтверджений, як мінімум, впродовж 2 наступних діб, запускає системи захисту від можливого отруєння, які скеровані на прискорення як розщеплення отрут клітинами печінки, так і на виведення їх з сечею клітинами канальців нирок. Ці обидві захисні системи за своїм характером- багато цільового використання, бо разом з нафтоподібними речовинами прискореному перетворенню або виведенню підлягають і власні (ендогенні) речовини. Передусім, це холестерин, який перетворюється у жовчні кислоти, що в кінцевому підсумку призводить до збільшення утворення жовчі (знаменитого жовчогінного ефекту Нафтусі), та гормони кори наднирників (відповідальні за гальмування запалення і пристосування до несприятливих умов довкілля, тобто адаптацію). Заодно знижується і рівень холестерину в крові, що вельми корисно стосовно профілактики та комплексного лікування атеросклерозу і гіпертонії.

Одночасно в нирках прискорюється виведення сечової кислоти- причини подагри і джерела утворення одного з видів ниркових каменів (уратних), а також певною мірою утворення сечі.

Проте ні жовчегінна, ні сечогінна дія Нафтусі не є суттю її цілющої дії на організм. Вони лише супутники її головного ефекту скерованого на клітини імунної системи. Суть цілющого ефекту Нафтусі полягає у активації протизапальних систем (холінергічної, адренергічноі і глюкокортикоїдиної) та у нормалізації вегетативної регуляції імунної, травної та інших систем організму.

Позаяк в клітинах, які «пожирають»хвороботворні мікроорганізми (маються на увазі фагоцити), котрі виробляють протимікробні речовини (маються на увазі В-лімфоцити), а також в тих, які регулюють роботу перших двох (Т- лімфоцитах- хеперах і супресорах) присутні ті ж ферменти, що і в клітинах печінки і нирок, які позбавляють організм від нафтоподібних речовин, а також холіно- і адрено рецептори, виходить, що імунні клітини теж є об’єктом впливу органічних речовин і вегетативної нервової системи. Проте цей вплив має не стільки активуючи, скільки регулюючий, нормалізуючий характер, і це дуже важливо, адже надмірна активація імунітету такаж шкідлива, як і його пригнічення. В кінцевому підсумку настає нормалізація порушень імунітету (імунодисфункції), що сприяє повному чи частковому припиненню запального інфекційного процесу в будь-якій системі. Саме тому Нафтуся здатна лікувати пієлонефрит, цистит, простатит, холецистит, коліт, гастрит тощо.

Але найвагоміший внесок у нормалізацію імунної системи вносять мікроорганізми Нафтусі. Вони, окрім того, що виробляють біоактивні речовини- пробіотики, які впливають на імунні клітини, діють і як своєрідна жива вакцина.

Як показали дослідження В.Р. Білас- провідного спеціаліста України по мікрофлорі мінеральних вод, Нафтуся, позбавлена мікробів шляхом пропускання її через тонко пористий фільтр, і Нафтуся, котра містить мікроби, але убиті ультрафіолетовим опроміненням, суттєво відрізняється від Нафтусі природньої, котра містить живі мікроби. Воістину, Нафтуся, в прямому сенсі- жива вода.»

І на останок, шановні, хочу надати відповідь на 2 важливих питання: для чого, та чим саме ця моя диссертаційна монографія може бути корисною кожній людині?

 1. Для того, щоб привернути увагу суспільства до, насправді, чарівної та живої Нафтусі.

 2. А користь для кожної людини полягає в тому, що Нафтуся, дійсно, здатна допомогти зберегти власне здоров’я кожній людині без вкладання великої кількості грошей, бо внутрішній прийом Нафтусі, в наш важкий економічний вік, все ж таки, як і раніше все ще відбувається безкоштовно.

Увага!!! Цю дісертацію крім української можна скачати, також англійскою та російскою мовами.

Ігор Бомбушкар,
Трускавець, березень, 2024  рік.