ректору Міжнародного Гуманітарного Університету,
                                                                                                                 проф. К. В. Громовенко
                                                                                                                                            м.Одеса,

                                       асистента кафедри психіатрії, психотерапії,

наркології та медичної психології

Донецького Національного

Медичного Університету (переселеного)

Бомбушкар І.С.

   м. Кропивницький

 +38 (066) 2435261

 e-mail:  ingwar-wisdom@ukr.net

  
Шановний, Костянтин Вікторович! Вітаю Вас та засвідчую свою глибоку повагу. Річ у тому, що з 2011 року, я впевнено і наполегливо намагаюся офіційно ввести в систему вищої освіти України окрему дисципліну з «Основ Парапсихологіі», у зв’язку з чим, не тільки написав та видав сучасний навчальний посібник з Основ Парапсихологіі, але й з відкритими листами звернувся до Міністерства Освіти, Міністерства Соціальної Політики, комітетів Верховної Ради України, окремих депутатів Верховної Ради. Звичайно, від усіх цих державних установ я отримав чіткі й цілком зрозумілі відповіді, а саме, що на підставі положень пункту 2 та 8 статті 32 Закону України «Про вищу освіту», вищі навчальні заклади мають рівні права, що становить зміст їх автономії та самоврядування, у тому числі мають право самостійно визначати форми навчання та форми організації освітнього процесу, а також надавати додаткові освітні послуги відповідно до законодавства.

Керуючись положеннями зазначених вище норм Закону, хочу порушити перед Вами питання, щодо впровадження в рамках навчального процесу Міжнародного гуманітарного університету факультативної дисципліни з «Основ парапсихології», яку готовий викладати студентам Вашого Університету разом зі своїм колегою — кандидатом біологічних наук, Сергієм Гонсалесом (співавтором виданого у 2014 році підручника «Основи Парапсихології») у будь-який час на справедливих умовах.

Окремо зазначу і підкреслю, що ще з 2005 року і по теперішній час, за чітку і фіксовану плату (1000 доларів США за весь курс), я самостійно та достатньо успішно викладаю всім бажаючим зазначений вище курс з Парапсихологіі і буду впевнено продовжувати робити це і надалі, але я глибоко переконаний, що парапсихологію вже давно потрібно офіційно та на високому рівні викладати у ВНЗ, щоб знайомити студентів не тільки з сучасними міжнародними освітніми трендами у галузі потойбічного, але й задля підсилення конкурентоспроможності Вашого університету. Свою обґрунтовану пропозицію- звернення до Вас я виклав у 4 наступних пунктах.

І. Щодо актуальності впровадження окремої дисципліни з «Основ Парапсихології».

На сьогодні в Україні діє тіньовий, повністю підпільний сегмент окультно-містичних послуг, річний обіг якого складає десятки мільйонів доларів США.
Даний сегмент контролюється не державою, а обмеженим колом осіб, з метою особистого збагачення, та підтримується  деякими  засобами масової інформації на загальнодержавному рівні.

Відомо, що із включенням до Державного класифікатору ДК 003-09 таких професій, як астролог (5151), ворожка та хіромант (5152), в Україні фактично відбулася легалізація сегменту окультно-містичних послуг. Однак включені до класифікатору професії не мають ані критеріїв атестації (за винятком астрологів), а ні відповідних державних навчальних програм, ані критеріїв перевірки діяльності так званих «екстрасенсів».

Залишаючись за межами державного регулювання, під приводом надання окультних послуг, які  включені до класифікатору професій, певними особами систематично  вчиняються шахрайські дії, практика незаконної лікувальної діяльності, яка призводить, у тому числі, до смертельних випадків.

Крім того, громадяни, звернувшись за так званими окультно-містичними послугами, ризикують потрапити у сферу впливу осіб, які досить часто страждають різноманітними психічними захворюваннями, та нерідко сповідують деструктивні релігійні культи.

Лише у місті Києві діє близько 500 різноманітних окультних центрів, шкіл та інститутів, а також  нараховується близько 15 тисяч хіромантів, магів, астрологів,  ворожок,  екстрасенсів, провидиць тощо. Вказані особи та організації не мають жодного контролю з боку нашої держави.

Саме у зв’язку з цим мною у співавторстві з С.Є. Гонсалесом було підготовлено посібник «Основи Парапсихології» (додаток 6) та розроблено програму з основ парапсихології (додаток 4) в якості факультативної дисципліни в системі вищої освіти – для підвищення рівня езотеричної грамотності населення, більш ясного усвідомлення феноменів, на які офіційна наука на сьогодні не дає відповідей.

Основною метою впровадження даного курсу є, впершу чергу, убезпечення молодих людей від деструктивних вірувань, зниження рівня віктимності української молоді відносно шахрайських дій у сфері окультних послуг, а також захист свідомості від будь якої професійної маніпуляції.

ІІ. Щодо відповідності сучасним тенденціям освіти

Як прибічник інтеграції України в Європейський соціокультурний та освітній простір, я закликаю Вас врахувати тенденції сучасного соціокультурного розвитку, посилення суспільної значущості освіти в контексті кардинальних змін, як теоретичних, так і практичних компонентів науки.

Для визначення цих змін у наукових джерелах використовуються такі поняття, як «реформування», «трансформація», «модернізація», «парадигмальна революція».

Остання тенденція, на мою думку, є найбільш актуальною та продуктивною, як з точки зору філософського осмислення освітніх процесів сучасності, так і їх перспективних трансформацій у майбутньому, оскільки мова йде про зміни засадничих принципів, ціннісних настанов та способів організації освітньої діяльності, які визначають її модель, адекватну запитам теперішньої соціальної реальності.

Спецкурс (факультатив) з парапсихології, згідно моїх досліджень, на сьогодні, офіційно викладається у 19 провідних університетах світу, які розташовані на території континентальної  Європи та Великобританії, Сполучених Штатів Америки, Аргентини (Перелік університетів та назви програм — додаток 5).

Глибоко переконаний, що впровадження такого курсу в одному з провідних ВУЗів України, щонайменше, не тільки не завадить освітньому розвитку молодих особистостей, та свідчитиме про інтеграцію освітньої системи нашої держави до передових світових освітніх систем, але й захистить свідомість та особистість студентів від будь якої вишуканої маніпуляції.

ІІІ. Щодо офіційного листування з Міністерством освіти і науки України

1. В липні 2014 року я звернувся с офіційним листом до міністра освіти Квіта С.М.( додаток 1) та до Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (відповідь на звернення — додаток 2), з запитом на отримання публічної інформації щодо надання освітніх послуг навчальними закладами України з професій «Астролог» (код КП 5151), «Ворожка» (код КП 5152) та «Хіромант» (код КП 5152).

2. Відповідно до листа №04-24/11-679 від 11 липня 2014 року, вказаний запит було перенаправлено з Міністерства освіти і науки України, яке своїм листом від 23.07.2014 (відповідь — додаток 3) року повідомило, що в Україні відсутні кваліфікаційні характеристики та навчальні програми з професій «Ворожка» та «Хіромант», а саме Міністерство освіти і науки не погоджувалося із включенням даних професій до Державного класифікатору (копія листа додається).

3. З метою вирішення цієї проблеми, мною, у співавторстві з С. Гонсалесом і було розроблено навчальну програму (додаток 4) та посібник з основ парапсихології (додаток 6), які було направлено до Міністерства освіти і науки України.

4. 26.08.2014 року, за дорученням Міністерства освіти і науки України, Інститутом інноваційних технології і змісту освіти (ліквідованим на сьогодні), було проведено незалежну експертизу рукопису «Основы Парапсихологии. Учебное пособие».  Експертиза проводилася Науково-методичною комісією з психології та практичної психології (Протокол №22) (Копія листа від 23.09.2014 року додається — додаток 7).

5. Згідно Витягу з протоколу №22, Науково-методична комісія з психології та парапсихології зазначила: «У рукописі рефреном проходить ідея, що парапсихологія якимось чином суперечить сучасній матеріалістичній парадигмі, і саме цей факт пояснює неприйняття науковцями нібито позитивних результатів парапсихологічних досліджень».

Комісія зазначає, що «в сучасній науці єдиною обґрунтованою позицією виступає матеріалістичний монізм». Водночас, науковці констатують, що якщо «паранормальні» явища є реальними, вони також можуть бути матерією, хоча вірогідно й такою, що можна вловити за допомогою «коллайдерів».

Комісія називає необґрунтованими «напади авторів рукопису на редукціонізм та «бритву Оккама», оскільки на її думку «будь-яке причинне пояснення в науці є редукціоністським». На думку шановної Комісії, редукціонізм в науці є рушієм прогресу, оскільки без нього наука перетворюється на констатацію фактів.

Комісія стверджує, що «незважаючи на гучні заяви, паранормальні явища споглядають лише прибічники парапсихології, тоді, як науковий світ – ні».  Твердження того, що «передчуття, телепатія та взаємодія свідомості з матерією реально існують» та «екстрасенсорна перцепція реально існує», Комісія знаходить небезпечними, оскільки вони «відволікають читача від справжніх наукових проблем та можуть необґрунтовано, користуючись авторитетом науки, переконати в істинності неперевірених суджень».

Водночас, Комісія наголосила на тому, що за переконанням авторів посібника, парапсихологія також вивчає паранормальний досвід, застосовуючи феноменологічний метод, що на думку Комісії «певним чином реабілітує парапсихологію, оскільки досвід можна вивчати незалежно від того, чи має він стосунок до дійсності, чи ні».

Також Комісія зазначає, що «рукопис може бути певною мірою корисним із суто історичної та соціологічної точки зору, оскільки систематизує та описує паранормальні вірування сучасної людини», що «можна порівняти із роботами культурних антропологів, що описували, зокрема, традиційні китайські уявлення про духів або вірування народів Тасманії».  Однак Комісія наголошує, що «існують цілком придатні для цього наукові роботи, написані без того, аби стверджувати істинність паранормальних поглядів».

6. Не погоджуючись з висновками Науково-методичної комісії з психології та практичної психології, 12 грудня 2014 я у друге звернувся з листом до Міністра освіти і науки з проханням посприяти у впровадженні курсу з основ парапсихології в системі вищої освіти України (відповідь на моє звернення від 12.09.2014 додається — додаток 8).

Обгрунтування моєї позиції полягало у наступному:

По-перше, основною тезою парапсихологічної системи знань є твердження про існування душі, як самостійної нематеріальної субстанції, яка одночасно трактується   психологією, філософією та релігією.

З феномену душі випливають твердження щодо «реінкарнації», екстрасенсорної перцепції, передчуття, телепатії та будь-яких форм взаємодії свідомості з матерією.

Водночас, феномен душі на сьогоднішній день не доведений ані психологією, як наукою, що вивчає «душевні» явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення яких знаходимо в цих явищах; ані філософією, яка попри усе різноманіття течій, в основному розглядає та вивчає структури свідомості й явища, які в ній відбуваються; ані релігією — яка надає безапеляційне трактування душі, як частини людської сутності, яка переживає смерть фізичного тіла.

З нашої науково-обґрунтованої позиції «парапсихологія» – це метод, який більш ємно пояснює феномен душі, та жодним чином не суперечить сучасній науковій парадигмі та релігії.

Якщо виходити з того, що процес руху людської думки від незнання до знання називається пізнанням, в основі якого лежить відображення і відтворення об’єктивної дійсності в свідомості людини в процесі її суспільної, виробничої та наукової діяльності, що називається практикою, то процес пізнання як основа будь-якого наукового дослідження, – є складним діалектичним процесом поступового відтворення у свідомості людини суті процесів і явищ навколишнього середовища.

Наукове пізнання – це дослідження, яке характерне своїми особливими цілями, завданнями, методами отримання і перевірки нових знань.

З огляду на це, сенсуальне пізнання парапсихології, яка має своєю ціллю знайти пояснення речам, на які сучасна наука не надає твердих відповідей, з урахуванням наявності специфічних методів отримання і перевірки нових знань, — не можуть розглядатися псевдонауковими, оскільки сам феномен душі на сьогодні не має числового вираження, що відносить вказану систему знань до категорії ідеалістичного позитивізму.

Таким чином, фактично «парапсихологія» є одним із методів, у широкому інструментарії теорії пізнання (гносеології), процес якого зводиться від живого спостереження до абстрактного мислення. А отримані за допомогою даного методу знання, узагальнені до певних закономірностей – перевірений практикою результат надчуттєвого пізнання дійсності, та адекватне відображення цієї дійсності у свідомості як окремої людини, так і групи людей та людства в цілому.

Якщо виходити з того, що критерії науковості – це правила, за якими проводиться оцінка відповідності або невідповідності певних знань, узагальнень, гносеологічних уявлень про встановлені стандарти наукового знання, то парапсихологію слід розглядати, як набір певних методів і лише як наслідок – узагальнені   результати багаторазового застосування вказаних методів.

Більш того, до критеріїв  істинності, як системи  стандартів, правил й процедур, за якими можна було б судити про істинність тих або інших  тверджень, академічна філософія відносить звичаї, практику, емоції та  інтуїцію, а отже той суб’єктивний досвід, який здатна отримати людина за допомогою парапсихологічного методу – є істинним щонайменше по відношенню людини, яка проводить дослідження.

Водночас, наукова парапсихологія культивує критичність, що унеможливлює безапеляційне сприйняття будь-яких недоведених наукою тверджень, що актуалізує застосування парапсихології в контексті сплеску в Україні окультно-містичної діяльності.

Разом із тим, якщо розглядати парапсихологію як конкретний напрямок надчуттєвого пізнання в контексті гносеологічного оптимізму, цей напрямок жодним чином не суперечить офіційній науці, оскільки в рамках філософії не існує чітко окреслених меж та можливостей до пізнання.

Водночас, парапсихологія відрізняється від релігії, як однієї з форм суспільної свідомості тим, що вона має власну методологію пізнання дійсності, яка й описується в представленому рукописі.
Однак, у зв’язку з відсутністю чітко окреслених меж та можливостей до пізнання, вказаний метод відноситься радше до філософії, аніж до класичної психології, з огляду на те, що представлений рукопис повинна розглядати Комісія не з психології, а з філософії, в контексті такого розділу філософської науки, як гносеологія.

7.  На моє звернення від 17.12.2014 року, за дорученням Міністерства освіти і науки України, Державна наукова установа «Інститут інноваційних технологій та змісту освіти» у своєму листі від 12.01.2015 року за номером № 14.1/10-9 повідомила, що «на підставі положень пункту 2 та 8 статті 32 Закону України «Про вищу освіту», вищі навчальні заклади мають рівні права, що становить зміст їх автономії та самоврядування, у тому числі мають право самостійно визначати форми навчання та форми організації освітнього процесу, а також надавати додаткові освітні послуги відповідно до законодавства» (відповідь додається — додаток 9).

ІV. Щодо розвитку напрямку парапсихології в Україні

В рамках розвитку парапсихології в України, мною, спільно з С.Гонсалесом, створено Український парапсихологічний центр наукових досліджень.

Окрім розробки програми та методичного посібника з Основ Парапсихології, представники Центру двічі офлайн приймали участь в Конвенціях парапсихологічної асоціації (США) — 57-ї, яка відбувалася в 2014 році в місті Конкорд, Каліфорнія, США та 58-ї, яка проходила в 2015 році в Лондоні в Університеті Гринвіча. Особливістю Конвенції в Лондоні було те, що вона проходила під егідою не лише Американської парапсихологічної асоціації, але і Британського Товариства психічних досліджень, яке є одним з найстаріших колективних утворень в світі парапсихології та безперервно існує понад 130 років.

На сьогодні нами ведеться робота в напрямах створення  інформаційного ресурсу  «http://psihub.org/» — єдиної бібліографічної бази і системи пошуку усіх існуючих публікацій, що відносяться до наукової парапсихології з російськомовним  інтерфейсом (зараз не працює).

На підставі викладених вище відомостей, пропоную Вам  розглянути питання щодо впровадження нової окремої дисципліни, або хоча б факультативного курсу з «Основ Парапсихології» в навчальний процес Міжнародного Гуманітарного Університету згідно розробленої мною та Гонсалесом навчальної програми. Звичайно, цей курс буде корисним не тільки студентам юридичного факультету, але й насамперед студентам медичного факультету, бо знання академічної парапсихологіі значно доповнюють психологію, філософію та релігієзнавство, які формують здоровий світогляд кожної освіченої людини, незалежно від її фахової освіти.

За потреби, маю можливість перевести навчальний посібник «Основи Парапсихології» англійскою мовою та викладати парапсихологію не тільки українською, але й англійскою.

Додатки:
1. Звернення до міністра освіти і науки (2014).
2. Відповідь  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (2014).
3. Відповідь Міністерства освіти і науки України від 23.07.2014.
4. Програма навчальної дисципліни з Основ парапсихології (2014).
5. Перелік ВНЗ світу, в яких офіційно викладається «Парапсихологія».
6. Підручник ОСНОВИ ПАРАПСИХОЛОГІЇ: Учбовий посібник (2014).
7. Експертиза Науково-методичної комісії з психології та практичної психології.
8. Друга відповідь Міністерства освіти і науки України від 12.09.2014. 
9. Відповідь  «Інституту інноваційних технологій та змісту освіти» від 12.01.2015 року за номером № 14.1/10-9.

З повагою, Ігор Бомбушкар

21.06.2023